У квітні 2006 року, коли місто Хмельницький було охоплене передвиборною істерією, у Хмельницькому музеї сучасного мистецтва відкрилася виставка, що змусила місцевих жителів зупинитися. Журналіст Петро Маліш у своїй архівній публікації для газети «Подільський кур'єр» описав, як монументаліст Микола Мазур у цей час презентував свої роботи в комп'ютерній графіці, поєднавши традиції живопису з цифровими технологіями. Ця подія стала важливим моментом для розвитку мистецької культури регіону, показавши, що великий майстер здатний вкотре перевинаходити себе.

В атмосфері загальної суєти картини митця стали для відвідувачів свіжим повітрям, нагадуючи про важливість високого мистецтва навіть у найшумніші часи. На виставці також були представлені відеофільм доньки Оксани та роботи сина Богдана, що підкреслило сімейний характер творчого шляху династії Мазурів. Це був спільний тріумф, де кожен член родини долучився до збереження та розвитку спадщини батька.

Окрім цифрових експериментів, стаття торкнулася болючої теми збереження скульптур Миколи Мазура з металобрухту, які стали візитівкою Хмельницького. Автор зазначав, що тодішня влада та бізнес-керівники часто віддавали перевагу дешевому імпортному ширпотребу на майданчиках, ігноруючи самобутні монументальні композиції українського генія. Багато з цих унікальних робіт з часом зникали з публічного простору через байдужість до їхнього збереження.

Сьогодні, у 2026 році, ставлення до творів майстра суттєво змінилося, і про металеві скульптури дбають значно уважніше. Нещодавно у сквері ім. Т. Шевченка дитячі скульптури вперше помивали спецтехнікою, а інші роботи періодично фарбують та лікують від корозії. Символічне переселення однієї з композицій до нового музею історії міста свідчить про спробу надати цим роботам належного статусу та зберегти їх для майбутніх поколінь.

Хоча музей сучасного мистецтва досі залишається в статусі довгобуду, саме це обставини додає історії творів Миколи Мазура особливого філософського змісту. Митець був правий, вважаючи, що його роботи належать усім жителям міста, і наше завдання полягає не лише в їхньому оновленні, а й у побудові справжніх храмів для цього спадку. Головною цінністю залишається незламний дух творця, який бачив красу там, де інші бачили лише іржавий метал або пікселі.