Україна, яка 40 років тому пережила Чорнобильську катастрофу, не відмовилася від атомної енергетики, а навпаки, планує її подальший розвиток. На Хмельницькій АЕС, що є ключовим енергетичним об'єктом регіону, тривають дебати щодо майбутнього станції: чи варто добудовувати радянські недобудови, чи шукати нові технологічні рішення в умовах війни та дефіциту коштів.

Зараз атомна енергетика забезпечує до 80% електрогенерації в країні, оскільки більшість теплових станцій знищено або пошкоджено. Хмельницька АЕС залишається однією з трьох діючих станцій, де працюють дев'ять енергоблоків. Попри те, що Запорізька АЕС перебуває під окупацією, влада наполягає на амбітній меті досягти 25 ГВт потужності атомної генерації до 2050 року, включаючи завершення будівництва третього та четвертого блоків на ХАЕС.

Однак експерти ставлять під сумнів реалістичність цих планів через відсутність фінансування та чіткої програми розвитку економіки. Директор науково-технічного центру «Псіхєя» Геннадій Рябцев зазначає, що уряд не має документу «Україна-2050», який би визначав реальний попит на енергію. За його словами, державі просто немає грошей на будівництво чотирьох нових реакторів, а кошти потрібні насамперед для модернізації та продовження термінів експлуатації існуючих блоків.

У пошуках виходу з ситуації фахівці розглядають альтернативу у вигляді малих модульних реакторів (ММР). Ці технології дозволяють будувати станції швидше — за три-чотири роки, а не за десятиліття, і вони менш вартісні. Український бізнес вже почав переговори щодо реалізації чотирьох проєктів з ММР, які теоретично можна розмістити на території Хмельницької АЕС або в зоні відчуження Чорнобиля, використовуючи наявну інфраструктуру.

Попри скептицизм щодо великих проєктів, атомна енергетика залишатиметься основою української енергетики принаймні на найближчі 10-15 років. Для жителів Хмельниччини це означає, що стабільність енергопостачання залежатиме від успішної модернізації існуючих блоків та можливості впровадження новітніх технологій, які зможуть замінити застарілі потужності без колосальних фінансових витрат.