Роль Балти, Кодими та Саврані у повстанні Хмельницького

Повстання Богдана Хмельницького на півночі сучасної Одещини: роль Балти, Кодими та Саврані. Повстання під проводом гетьмана Богдана Хмельницького змінило хід історії східної Європи. Воно охопило значну територію України, що входила до складу Речі Посполитої. Важливим полем битви під час повстання стала північ сучасної Одеської області. Населення регіону чинило опір панським землевласникам. Чимало вихідців із нинішнього Подільського району ставали до лав козацтва.

Історичний контекст Повстання українського селянства та козаків, яке очолив Богдан Хмельницький, розпочалося в 1648 році. Основні причини: пригнічення православної віри, важкі умови праці та постійні обмеження для козаків. На той час у повітрі вже відчувався запах великої війни. А остаточно запалив бочку з порохом випадок, що стався на батьківщині Хмельницького – у Суботові. Польський пан Даніель Чаплинський спалив його маєток, майже до смерті побив сина і забрав дружину.

У пошуках справедливості Хмельницький звертався навіть до польського короля, але гідної відповіді не отримав. Зважаючи на таку байдужість корони, він вирушив до козаків, де його обрали гетьманом. З цієї миті почалася велика війна, яка стала початком кінця для Речі Посполитої. Звісно, на той час такого визначення, як Подільський район чи Одеська область – не існувало, проте містечка та села були. Наприклад, Піщана, Саврань, Кодима входили до Брацлавського воєводства (нині Вінницька область). А от землі, де сьогодні розташоване місто Балта, знаходилися прямо на кордоні з османськими володіннями.

Брацлавське воєводство на фоні Речі Посполитої. Відомо, що Хмельницький мав у союзниках татар. Річки Кодима та Савранка мали стратегічне значення – саме ними татарські орди вирушали до з'єднань козаків. Перемоги козацтва. Повстання Хмельницького почалося вкрай успішно. Козацькі війська здобували перемоги над польсько-шляхетськими військами. Навесні 1648 року коронна армія була розбита під Жовтими Водами та Корсунем. Звістки про успіхи українського війська долетіли й до теренів нинішнього Подільського району. Жителі тутешніх сіл почали масово повставати проти польського панування. У цьому контексті варто згадати про Саврань, яка з часом стала важливим форпостом козаків. Неможливо оминути й селянську армію Максима Кривоноса, яка діяла і в нашому регіоні. Вона мала дещо стихійний характер. Власне, у той період покозачилася ледь не вся Україна. Козаки долають в бою гусарську кінноту, одну з найкращих у Європі.

Створення власної держави. Успішне повстання козаків дозволило Хмельницькому фактично створити власну козацьку державу – Гетьманщину. Сталося це у 1649 році після переможної Зборівської битви. До складу цієї держави увійшли й сучасні землі Подільського району. На території Гетьманщини поступово зникали фільварки (панські господарства). Водночас козацька старшина отримала привілейований стан, тобто стала новою аристократією. Івасюк Микола. Створення власної держави не поклало край кривавій війні. Боротьба тривала до 1657 року. Території півночі Одещини ще не раз ставали полем битви, і перетворилася на плацдарм для планів гетьмана, зокрема так званих Молдавських походів (1650, 1652, 1653 років). Саме через землі сучасної Савранщини та Кодимщини пролягали шляхи козацьких полків під проводом сина гетьмана – Тимоша Хмельницького. Союз із Кримським ханством, який був необхідний Хмельницькому для перемоги над Річчю Посполитою, дорого коштував місцевому населенню. Татарські орди часто сприймали ці прикордонні землі не як територію союзників, а як джерело легкої здобичі. Тому села постійно страждали від грабежів та захоплення ясиру своїми ж ситуативними союзниками. Кульмінацією бойових дій поблизу цих теренів стала Битва під Батогом 1652 року. Хоча подія відбулася трохи північніше, її відлуння прокотилося і тут: саме шляхами півночі теперішньої Одещини козацькі загони наступали на поляків, а після битви разом з селянами виловлювали рештки розбитої ворожої армії. Схема битви під Батогом 1652 року. armyinform.

Погляд на ці події сьогодні. У незалежній Україні щодо повстання під проводом Богдана Хмельницького часто конкурують дві протилежні думки. Перша: Хмельниччина – це знакова та героїчна подія в нашій історії, яка демонструє прагнення українців до волі. А сам гетьман Хмельницький – творець самостійної Української держави. Друга позиція полягає в тому, що гетьман фактично віддав Україну у руки Москви. Адже згодом, шукаючи союзника у боротьбі з Польщею, він пішов на угоду з Московським царством. Надалі Гетьманщина, ставши автономною частиною Московії, поступово втрачала свою самостійність. Проте тут слід зазначити, що Московія порушила угоду. А сам Хмельницький помер у 1657 році та не контролював подальший хід справ. Утім, істиною залишається лише те, що ці події, які торкнулися і земель півночі теперішньої Одещини, стали знаковими для історії не лише України, а й усієї Європи. Навіть сьогодні, мандруючи селами й містечками Подільського району, можна зустріти назви на кшталт Козацьке, Гетьманівка, Козачий Яр, які промовисто нагадують про героїчну козацьку добу.